Зазіхання на інтелектуальну власність у Вінницькому медичному університеті

До суду працівник Вінницького медичного університету Людмила Мишина звернулась, аби відсудити право викладати у студентів третього курсу заочної форми навчання. На її думку, ректор та проректор університету відсторонили її від викладання студентам, мотивуючи тим, що Людмила Мишина непрофесійний викладач. Хоча жінка єдина в університеті кандидатом наук по спеціальності фармацевтична хімія та фармакогнозія. Перевіряла роботу викладачки завідувачка кафедри фармацевтичної хімії Тетяна Ющенко. Завідувачка кафедри намагалася стати співавтором книг, які видала Людмила Мишина. - Інтелектуальну власність, яку я створила, намагалося прибрати до рук керівництво університету. Я від цієї пропозиції відмовилася, каже Людмила Мишина. - Я працюю в університеті з 2004 року і з того часу розробила 15 робочих зошитів по фармацевтичній хімії. Завідувачка кафедри займалася їх виготовленням. Після цього, це стали не зошити, а методичні посібники. Хоча виглядають вони, як підготовлені для письма на кожному занятті зошити з розграфленням. По них викладачі бачать роботу студента протягом навчання. Тобто кожен студент повинен мати усі додатки протягом навчання. Я знаю, що усі зошити виготовляються у нас безкоштовно у друкарні університету. Проте ці зошити виготовлялися на папері університету, але друкувалися у приватній друкарні. Це зазначено на самих посібниках. На одному курсі більше 400 студентів і з 2005 року по 2008 цими зошитами вільно торгували. Можете уявити, які прибутки були у завідувачки кафедри. Прокуратура, до якої звернулася Тетяна, написала відписку, що перевірка нічого не виявила, порушень не було. - Завідувачка кафедри не спеціаліст з предмету фармацевтичної хімії, проте вимагала, аби я включила її співавтором обох книг, що я написала, - каже жінка. - Крім того, у співавторство вимагали внести також ім’я ректора та проректора. Зараз усі вони заперечують, що це зазіхання на мою інтелектуальну власність мало місце, проте я маю документи з їх підписом, де це зазначено та запис засідання, де Тетяна Ющенко казала про співавторство мало не перед усіма викладачами університету. Коли я не погодилася ділитися своєю роботою і не додала співавторство у книги, вийшли негативні рецензії про них. Це після того, як два роки усі відгуки були позитивні. Я хотіла зареєструвати їх у Міністерстві освіти, але їх так і не прийняли. Хоча вони ж мені дзвонили та питали дозволу переробити їх для видання всеукраїнського підручника з фармацевтичної хімії. Після цього два роки Людмила Мишина була змушена терпіти образи, безпідставні звинувачення у непрофесіоналізмі та навіть погрози. А шостого грудня, як розповідає Тетяна, добралися до родини. - До мене прийшов чоловік, представився начальником відділу кадрів медичного університету і сказав, що дочки немає на роботі, - розповідає мати Людмила Мишина. – Я перелякалась, адже знаю, що вона пішла вранці на роботу і відразу їй подзвонила. Вона була на роботі. Тоді чоловік, що прийшов, почав наполегливо просити пропустити його в квартиру. Запитував адресу моїх батьків. Потім, коли я йому відмовила, став просити мене поїхати з ним до ректора у машині. Звичайно я відмовилась, але після його візиту викликала міліцію і написала заяву про цей факт. А потім ще довго заспокоїтися не могла, від переживань мені та моїм батькам, які це все чули, бо були у квартирі, стало зле.