У Козятині повинен бути театр

Театр юного глядача, який існує у нашому місті уже два роки завдяки творчій самовідданості його керівника Наталії Павленко, знову порадував глядачів своєю новою роботою. За недовгий час свого існування він має свої перші вагомі здобутки і великі плани на майбутнє

Минулої п'ятниці школярі нашого міста подивилися виставу "Король та зозуля", яку поставив театр юного глядача. Це добра новорічна казка, режисерами її стали керівник студії Наталія Павленко та Ілля Мхеїдзе, хореограф Катерина Шевчук. Красиві декорації, музика, натхненна гра юних артистів — все це створювало неповторну атмосферу справжнього театрального дійства. Після закінчення вистави, ми поспілкувалися з керівником дитячого тетру Наталією Павленко.
— Наталіє Георгіївно, розкажіть, будь ласка, як живеться вашому театру, які маєте плани на майбутнє?
— Наш театр існує уже два роки, і весь цей час ми виживаємо, дякуючи батькам, які фінансово нас підтримують. Для вистав доводиться брати костюми і декорації у Бердичеві, бо для пошиття одного костюма потрібно 300-400 гривень. Декорації,які ви бачите, частково зробили самі. У нас немає приміщення для репетицій, гримерки, збереження реквізиту, костюмів. Хотілося б звернутися до депутатів з проханням створити фонд від підприємців. Думаю, якби кожен місяць вони давали 50-100 гривень, то за півроку зібралася б гарна сума і можна було б робити достойні декорації, костюми. Були б дуже вдячні мерові, депутатам за підтримку в цьому плані. Діти відчували б піклування міської влади, міста, і хто знає, може, в майбутньому із цих дітей вийдуть народні артисти України. У нашому місті вже є дитячий театр, який заслужив, щоб на нього звернули увагу. Щодо планів на майбутнє, то це в першу чергу захист нашого колективу. Хотілося б, щоб про нас знали і в інших містах області. Ми могли б брати участь у фестивалях, навчатися, брати щось для себе.
— Скільки дітей займаються у вашій театральній групі?
— Заняття відвідують 20 дітей. Це учні шкіл міста, найбільше першої, студенти, мої колишні учні. Цього року ми набрали дітей п'ятирічного віку. Вони вже прекрасно читають скоромовки, гарно читають байки Крилова. Ми вивчаємо багато класичних творів і української, і російської літератури. Такі заняття допомагають розвивати мовлення, дикцію. Приємно бачити, як змінюються діти, з яким задоволенням відвідують заняття. Дуже хочу, щоб у Козятині була школа, в якій діти з п'яти років займалися живописом, хореографією, акторською майстерністю. І якщо навіть дитина не піде цією дорогою дальше, все одно мистецтво допоможе їй у житті.
— Якими роботами поповниться репертуар вашого театру?
— З найменшими нашими учасниками ми хочемо інсценізувати байки Крилова. У планах великий спектакль за твором Януша Гловацького "Бруднуля" про жіночу підліткову колонію, життя там. Йде підготовка до його постановки, вже підібрані виконавці ролей. Дуже хочу, щоб був театр, яким місто буде гордитися. Адже наша культура не тільки обмежується комп'ютером чи дискотекою.