Йде суперечка за неотриману заробітну плату

Попрацювавши п'ять місяців у автопідприємстві, мешканець нашого міста Віктор Ісаєв так і не отримав, як він вважає, зароблені гроші. Тому звільнився і вирішив, що потрібно відновити справедливість. Зовсім інша точка зору у директора та начальника експлуатації підприємства

До газети "RIA- Козятин" звернувся колишній головний механік автотранспортного підприємства Віктор Ісаєв, який за сумісництвом був там і механіком по випуску автотранспорту, і сторожем. Як розповідає Віктор Васильович, з даного підприємства він звільнився, бо не отримував заробітну плату в повному обсязі. За час роботи отримував зарплату як головний механік і то неповністю, а за роботу за сумісництвом не платили.
З середини липня минулого року він почав працювати на підприємстві механіком по випуску автотранспорту. А з першого серпня був переведений на посаду головного механіка підприємства. Директор Оксана Пудайло пообіцяла, що зарплата у нього буде 1500-1700 грн.. Але отримував по 800, 900, 1000 гривень і яку мав ставку не знав, бо відповідних документів йому не показали. Директор обіцяла виплатити гроші, коли будуть, але так і не заплатила. — Дізнатися, як нараховують зарплату у бухгалтерії неможливо,— розповідає Віктор Васильович,— бо відповідають, що без розпорядження директора нічого не скажуть. Коли сказав, що буду звільнятися, то попросив заплатити за роботу за сумісництвом, але відмовили. На мої слова, що напишу скаргу в прокуратуру, директор відповіла, що заплатить перевіряючому, і все буде як потрібно. Звільнився я 28 листопада. Мені було виплачено 1764 гривні, зарплату головного механіка за останній місяць. Щоб виплатили зароблені за сумісництвом гроші, змушений був звернутися у прокуратуру. Звідти надіслали розпорядження в територіальну інспекцію праці, щоб ті перевірили викладені у скарзі факти. Я отримав відповідь з прокуратури, в якій зазначено, що в день звільнення мені виплачено заробітну плату за останній місяць роботи та компенсацію за невикористану відпустку загальною сумою 1764,12 гривні. А також за період з 8 по 22 серпня за суміщення посади начальника відділу експлуатації виплачена заробітна плата в сумі 829,88 гривні. Хоча я ніколи не працював на цій посаді, а фактично працював головним механіком і механіком по випуску автотранспорту. І за цю роботу отримував зарплату. І незрозуміло, чому нараховували зарплату з 8-го, а не з 1-го серпня (за повний місяць), коли почав працювати головним механіком? Фактично перевіряючому на підприємстві повинні були показати мою зарплату з 15-го липня по 28-ме листопада, тобто за час роботи і за суміщенням посад, — говорить Віктор Васильович,— тоді б і виплати були б інші. А то зараз у мене виникає думка, що перевіряючому заплатили гроші, а прокуратура не особливо вникала у цю справу. Адже за журналом по випуску автотраспорту можна було перевірити скільки годин мною відпрацьовано кожного місяця, наприклад, у серпні це було 240 годин, вересні — 216, у жовтні — 264, листопаді – 240.
Віктор Ісаєв знову звернувся у прокуратуру, бо вважає, що у його справі не розібралися. У суд він звернутися не може, тому що на запит адвоката керівництво відмовляється надати необхідні документи про заробітну плату, суміщення посад, з якого розрахунку проводилося нарахування коштів. І все ж Віктор Васильович хоче отримати відповідь на свої запитання: чому перевірялося нарахування зарплати за півтора місяця, чому не нарахували за суміщення посад. А ще хоче отримати зароблені ним за п’ять місяців гроші.
З цими запитаннями ми звернулися до директора АТП Оксани Пудайло.
- Віктор Ісаєв дійсно працював у ПрАТ"Козятинське АТП-10514" на 0,5 ставки головного механіка та 0,5 ставки сторожа, як і було написано в його заяві. Взагалі цю людину потрібно було звільняти за статтею, але моя доброта... Неодноразово при перевірці начальник експуатації будив "сторожа" на робочому місці, більше того , на його зміні зловили злодія, а Ісаєв у цей час нічого не бачив і не чув, — розповідає Оксана Анатоліївна. - На підприємстві не було ні однієї людини, з якою б у нього не було конфлікту. Пізніше, після його звільнення, я дізналася, що він упереджено ставився до водіїв, в результаті чого кожен з них вимушений був йому на його зміні давати по дві гривні. А з тих водіїв, в яких на момент випуску на лінію автобус був у незадовільному технічному стані, він брав десять гривень. Тому на останній його зміні, коли працівник ДАІ перевіряв оглянутого перед тим Ісаєвим автобуса, то виявив, що колесо в одному місці до корда стерте і написав протокол на головного механіка, якому, мабуть, тих 10 грн. хабаря засліпило на той момент йому очі. Після цього інцинденту я з радістю підписала його заяву на звільнення навіть без встановленого законодавством двох тижневого відпрацювання. А про себе подумала: "хай іде з Богом на чужі руки". При цьому йому була виплачена вся заробітна плата, що підтверджена перевіркою. Але Віктор Ісаєв почав вимагати кошти на сплату його штрафу, в чому я йому відмовила і пояснила, що кожен працівник повинен нести відповідальність на своєму робочому місці. Останніми словами його під час звільнення були такі: "У мене хороші зв'язки, жінка працює в суді і штрафи перевірок Вам обійдуться в сто раз дорожче, ніж мій штраф". Йому особисто я хочу дати пораду: "Шановний товаришу Ісаєв, схаменіться, зверніться до Бога, будьте людяні, не заважайте людям спокійно працювати, поважайте людей і Вам буде легко працювати і жити в наш теперішній складний час!"